/Files/photogallery/1б.jpg /Files/photogallery/2б.jpg /Files/photogallery/3б.jpg /Files/photogallery/4б.jpg /Files/photogallery/novyy_risunok_1_12_.bmp.jpg /Files/photogallery/sad1.jpg /Files/images/sad2.jpg /Files/photogallery/заповеди родителям-1.jpg /Files/photogallery/заповеди родителям-2.jpg /Files/photogallery/заповеди родителям-3.jpg

МОВЛЕННЄВИЙ КОДЕКС ДЛЯ БАТЬКІВ

Розмовляйте з малюком кожну вільну хвилину.

Пам'ятайте: ваша мова є для дитини взірцем для наслідування, тому вона має бути чистою, виразною, чіткою.

Привчайте дитину до вживання слів відповідно до літературних норм.

В жодному разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

Якомога більше залучайте малят до ігор, розповідайте їм казки, розучуйте пісні, скоромовки, вірші.

Заохочуйте словесну творчість дітей.Спонукайте до складання віршиків, лічилок, казок, будьте помічником у цьому.

Уважно ставтеся до всіх дитячих запитань.

Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою.

Систематично влаштовуйте словесні ігри.

Принагідно вживайте прислів'я, приказки, загадуйте загадки.

Обов'язково пояснюйте кожне незрозуміле дитині слово.

Розмовляйте з дитиною, як із дорослою людиною, слухайте її уважно, міркуйте разом.

Станьте для своєї дитини логопедом

Почнемо з Вас. Мова не виникає сама по собі, їй необхідно вчитися, і можливо це тільки в процесі спілкування. Дитина легше розуміє звернену мову, якщо вона пояснює те, що відбувається з нею і навколо неї. Тому супроводжуйте свої дії словами.

Зустріч поглядів. Озвучуйте будь-яку ситуацію, але тільки тоді, коли бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться її в очі.

Говоріть чітко. Говоріть чітко, просто , виразно промовляючи кожне слово, фразу. Діти дуже чуйні до інтонації, тому кожне слово, на яке падає логічний наголос, вимовляйте якомога більш виразно.

Те ж саме, але по різному. Повторюйте багато разів одне й теж саме слово, фразу (змінюючи порядок слів). Щоб дитина засвоїла нове слово, вживайте його не один раз і в різних контекстах

Не перестарайтесь. Не вживайте занадто довгих фраз. Не перевантажуйте дитину, пред'являючи її одразу велику кількість незнайомих слів.

Добрий настрій - запорука успіху. Вимовляйте нове слово в емоційно сприятливій ситуації. Психологи помітили - у таких умовах дитина навчається в десять разів краще.

Всі почуття у союзі з промовою. Важливо, щоб дитина мала можливість бачити, торкатись, нюхати, тобто вивчати предмет різними способами. Якщо бачите, що дитина взяла предмет, одразу назвіть його чітко і виразно.

В основі мови - прагнення до спілкування. Завжди схвалюйте бажання дитини вступити з Вами в контакт. Підтримуйте це прагнення спілкуватись!

Прагнення до різноманітності. Якщо лепет малюка одноманітний, намагайтесь збагатити його, пропускаючи ланцюжок слів з іншими приголосними і голосними (дя-дя-дя, ма-ма-ма, ка-ко-ку).

Поважайте спроби дитини говорити. Мова розвивається на основі наслідування і самонаслідування. Не сюсюкайте з дитиною, адже Ви не хочете потім переучувати її спілкуватись нормально.

Не попереджайте бажання дитини. Батьки намагаються вгадати бажання своєї дитини. У малюка не виникає необхідності вимовляти що-небудь. Є небезпека затримки дитини на стадії жестового спілкування.

Розширення словника. Дитина володіє словом на двох рівнях: розуміє слово - пасивний словник, каже слово - активний словник.

Ведіть щоденник. Фіксуйте його мовні досягнення, записуйте, скільки слів дитина розуміє, які виголошує..

Не нехтуйте звуконаслідуванням. Використовуйте слова типу "бух", "ням-ням", "ав-ав". Створіть основу для повноцінної мови.

Якою повинна бути іграшка ?

Якою повинна бути іграшка, щоб допомогти дитині в розвитку, активно проявляти себе в грі, жити радісним життям?

Іграшка повинна сприяти розвитку дитини на кожному віковому ступені. У підборі іграшок слід виходити з особливостей віку. Малюкові потрібні іграшки, які допоможуть орієнтуватися в навколишньому світі, стимулюватимуть його самостійну діяльність. А для старших дошкільників необхідні іграшки, які допомагають вивчити навколишню дійсність, стимулюють колективні ігри.

Особлива вимога пред’являється до тематики, змісту іграшки (що вона відображає). Іграшка повинна розширювати кругозір дитини, захоплювати образами дійсності. Сприяти розвитку дитини може іграшка, наповнена добрим сенсом, спонукаюча дитину до позитивних дій.

Іграшки, що відображають знаряддя жорстокості, зброю, стимулюючі агресивну, руйнівну поведінку, травмують психіку дитини. Вони формують у дітей спотворені уявлення про навколишній світ, про моральність. Такого роду іграшки недопустимі.

Іграшки для дошкільників повинні бути динамічними, спонукати дитину до різноманітних дій в грі. Це важлива вимога, що враховує такі особливості дошкільника, як потреба в активних діях. Чим більше можливостей іграшка представляє для дій, тим вона цікавіше для дитини.

Секрети правильного вибору

Пластмасова іграшка для дітей віком до півроку має бути не більшою ніж голова дитини, щоб вона могла її бачити всю (те ж саме стосується м'яких іграшок). Не повинно бути виступаючих гострих кутів - щоб дитина не поранилась; довгих шнурків - щоб дитина під час гри не обмотала ними власну шию (і таке буває). Не потрібно також купувати пластмасові вироби, у яких переважає жовтий колір. Як твердять фахівці, жовтий фарбник містить важкий метал кадмій.

Якщо ви вибираєте м'яку іграшку, зверніть увагу на матеріал, яким вона набита. Маленькій дитині ризиковано давати виріб, набитий кульками: якщо малюк розпоре шов у надії дізнатися, що всередині, і наковтається кульок, серйозне отруєння неминуче. Всупереч поширеній думці, поролон також не кращий варіант, з часом він починає розкладатися, виділяючи отруйні речовини. Цей факт треба мати на увазі, якщо ви самі будете шити м'які іграшки. Найкращий матеріал - синтепон. Іграшки, набиті синтепоном, добре перуться і тримають форму.

У ляльок вираз обличчя повинен бути добрим. Краще, щоб лялька не розмовляла, тоді дитина сама буде за неї придумувати слова, тим самим розвиваючи уяву. Монстри, страшні маски, ляльки з агресивним виразом обличчя стають причиною агресії, нічних кошмарів і капризів у дітей.

- Вплив тієї або іншої іграшки на психіку дитини простежити непросто. У більшості випадків тривожний сон, збуджено-нервовий стан малюка і навіть енурез не викликають у батьків підозри, що причиною цього може бути лялька з жорстокою усмішкою, - розповідає психолог Фелікс Закревський.

Колір і звук мають значення

До корисних іграшок можна віднести: головоломки і лабіринти, мозаїку, конструктори, кубики і картинки із зображенням тварин. Бажано, щоб були елементи, що розвивають фантазію дитини. Будуть корисними і професійні набори (лікар, кухар, пожежник), а також ляльки, з якими можна гратися в дочки-матері.

Перед тим як дати дитині нову іграшку, обов'язково помийте її у теплій воді з милом. Таку санітарну обробку проводьте хоча б раз на тиждень. М'які іграшки слід періодично прати, у них накопичується пил і хвороботворні бактерії. Дітям до року з ними взагалі краще не гратися.

Колір виробу теж має значення. Салатовий, яскраво-рожевий негативно впливають на зір дитини. Чорний колір теж небажаний - він занадто похмурий. Краще, якщо колір буде спокійний, нейтральний - синій, жовтий, зелений.

Гіперактивні діти

Гіперактивні діти ще змалку своєю поведінкою наче кидають виклик оточенню. Вони не схожі на інших дітей, їх поведінка різко виходить за рамки звичної для дітей їх віку.

Вчителі та вихователі говорять про гіперактивних дітей, що вони постійно бігають, крутяться, постійно кудись лізуть. Часто дорослі, особливо батьки, називають їх «дзигами», не здатними всидіти на місці. Серед дітей свого оточення гіперакивні діти часто є причиною конфліктів.

Гіперактивні діти відчувають дефіцит рухової самоактуалізації. Правила дитячих закладів не дають їм змоги завжди вільно рухатись. Вдома, як правило стомлені надвечір батьки теж прагнуть обмежити активність дитини, роблячи їй зауваження. Її наказують частіше за інших. Але, частіш за все, звичайні покарання й нотації не приносять очікуваного результату. Незважаючи на такі зусилля, дитина продовжує поводитися «погано», ускладнюються взаємини між цією дитиною та оточуючими її дорослими.

Такі діти потребують особливої уваги, розуміння, активності, а часом, і креативності дорослих. Існує думка, що гіперактивність не є відхиленням від норми, а являється особистісною рисою, так би мовити, людини ХХІ-го століття. Це пристосування, що виникло внаслідок еволюції. Причиною його появи є необхідність оріентуватися у все мінливому та стрімкому оточуючому світові. І тому, завданням батьків є забезпечення різнопланової та конструктивної активності дитини, яка сприятиме її розвитку та самореалізації. Проте, існують і інші правила поведінки для батьків гіперактивних дітей.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей:

1. Дотримуйтесь «позитивної моделі». Хваліть дитину у кожному випадку, коли вона цього заслуговує. (Пам'ятайте, що гіперактивні діти ігнорують зауваження, але чутливі до найменшої похвали).

2. Уникайте фізичних покарань. Ваші стосунки з дитиною повинні базуватись на довірі, а не на страхові. Вона має завжди відчувати вашу допомогу та підтримку.

3. Частіше говоріть «так», уникайте слів «ні», «не можна».

4. Давайте змогу дитині використовувати надлишкову енергію. Корисною є щоденна фізична активність просто неба – тривалі прогулянки, біг, спортивні занятття. Урізноманітнюйте активність дитини відвіданням дитячих гуртків. Проте, не втомлюйте дитину. Вона має це робити з задоволенням та власним бажанням.

5. Визначте для дитини рамки поведінки: що «можна», а чого – «ні». Якщо ви будете все дозволяти, це не принесе користі. Гіперактивні діти мають упоратися зі всіми звичними для дітей їх віку завданннями, вимогами, проблемами.

6. Жорстко вимагайте дотримуватись ЛИШЕ правил, що стосуютьс безпеки та здоров'я дитини та її оточення. Щодо інших – будьте лояльними.

7. Проводьте з дитиною більше часу. Поведінка вашої дитини – це її спосіб привернути до себе увагу.

8. Вдома дотримуйтесь чіткого режиму дня. Прийом їжі, сон, прогулянки, ігри мають відбуватися в один і той самий час. Нагороджуйте дитину за дотримання режиму.

9. Працюйте з дитиною (розвиваючі вправи, навчання) на початку дня, а не ввечері.

10. У сім'ї має бути спокійна атмосфера. Було б добре, щоб дитина мала свою кімнату.

11. Намагайтесь уникати великого скупчення людей. Перебування на базарах, у торгівельних центрах погано впливає на дитину.

12. Оберігайте дитину від перевтоми. Контролюйте перегляд дитиною телевізору, зводячи його до необхідного мінімуму.

13. Стежте, щоб дитина висипалась.

14. Доручіть дитині деякі домашні справи, які необхідно виконувати щодня. Якщо дитина ще мала, виконуйте це разом, залучаючи дитину в якості «помічника».

15. Заведіть «щоденник успіху», де занотовуйте кожен гарний вчинок, кожне досягнення дитини. Робити це можна, наклеюючи наклейку, малюючи зірочку і т. ін.

16. Пам'ятайте, ваш спокій – найкращий приклад для дитини.

Кiлькiсть переглядiв: 55

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.